Поки ви рухаєтеся, м’язи виробляють достатньо тепла, щоб ноги не мерзли. Але на позиції, де доводиться годинами стояти чи сидіти майже нерухомо, організм починає берегти тепло для внутрішніх органів: судини в кінцівках звужуються, і стопи охолоджуються першими. До того ж на стопах одна з найвищих на тілі щільностей потових залоз, тому після переходу в утеплених берцях шкарпетки часто вологі, а мокра тканина гірше захищає від холоду.
Для таких умов зимові тактичні шкарпетки мають зберігати тепло, відводити вологу від шкіри й не стискати стопу. Відведення вологи тут не менш важливе за утеплення: вода проводить тепло приблизно в 25 разів краще за повітря, тож навіть трохи вогка тканина швидко охолоджує стопу. Проте шкарпетки працюють лише разом із правильно підібраним взуттям: у тісних або мокрих берцях ноги мерзнутимуть швидше, якою б теплою не була пара.

Що зробити ще до виходу
Заздалегідь просушіть берці й устілки, а якщо вони перебували на холоді, за можливості занесіть їх у тепло: промерзле взуття спершу забиратиме тепло від стоп, а не зберігатиме його. Перед взуванням висушіть стопи, зокрема між пальцями, й огляньте місця, де зазвичай натирають черевики. Потертості захистіть пластирем, адже на холоді навіть невелика рана загоюється повільно.

Запасну пару шкарпеток покладіть у герметичний пакет, а на позиції тримайте її у внутрішній кишені або під одягом, ближче до тіла. Так вона залишиться сухою й буде теплою на момент переодягання, а не холодною, як усе в рюкзаку.
Шари і шнурування
Дві пари шкарпеток доречні, якщо для них достатньо місця у взутті. Тонша внутрішня пара відводить вологу від шкіри, щільніша зовнішня утеплює, а тертя виникає між шарами тканини, а не об шкіру. Проте тепло зберігає саме повітря між волокнами: коли берці стають затісними, тканина стискається й утримує його менше, а тиск на стопу ще й заважає кровообігу. Тому приміряйте черевики саме з тими шкарпетками, які носитимете на чергуванні.

Зашнуруйте взуття так, щоб п’ята не ковзала під час ходьби, а пальці могли вільно рухатися. На підйомі стопи судини проходять близько до поверхні, тому тут шнурівку краще затягувати помірно, а щільніше фіксувати щиколотку. Якщо щільної посадки без тиску досягти не вдається, перевірте, чи підходить пара за розміром і повнотою.
Як зберегти тепло безпосередньо на позиції
Якщо під час переходу ноги спітніли, змініть шкарпетки за першої безпечної нагоди, попередньо висушивши стопи. Краще зробити це, поки стопи ще теплі, а не тоді, коли вони вже замерзли. Під час чергування, наскільки дозволяє обстановка, намагайтеся періодично рухатися: м’язи, що скорочуються, виробляють тепло й розганяють кров до пальців.

- Ворушіть пальцями й перекочуйтеся з п’яти на носок.
- Якщо змінити позу неможливо, напружуйте й розслабляйте м’язи гомілок: литкові м’язи працюють як насос і допомагають крові циркулювати в ногах.
- Підкладіть під ноги каремат або інший сухий теплоізоляційний матеріал. Коли ви стоїте нерухомо, значна частина тепла йде через підошву в мерзлу землю, тому навіть тонкий шар ізоляції помітно зменшує втрати.
Можливістю зайти в укриття з обігрівом варто скористатися до появи оніміння. Втрата чутливості потребує уваги навіть без сильного болю.
Сигнали, які не можна ігнорувати
Біль від холоду може бути ранньою ознакою ураження, а його зникнення разом з онімінням не означає поліпшення. Біла чи сірувато-жовта шкіра, її восковий вигляд можуть свідчити про обмороження. Будьте особливо уважні, якщо вже мали обмороження: ці ділянки зазвичай чутливіші до холоду й уражаються швидше.
Холодова травма можлива й без морозу. Якщо стопи багато годин поспіль перебувають у мокрому взутті навіть за плюсової температури, може розвинутися так звана окопна стопа: шкіра блідне й набрякає, з’являються оніміння та поколювання. Тому вологе взуття небезпечне не лише в сильний мороз.
За таких симптомів потрібно якнайшвидше перейти в захищене від холоду місце та звернутися до медика. Стопи не можна розтирати снігом, масажувати чи гріти біля вогню або обігрівача: нечутлива шкіра не відчуває жару, тому її легко обпекти.
Відігрівання проводять там, де немає ризику повторного замерзання тканин. У польових умовах це важливо узгодити з медиком, адже повторне замерзання посилює пошкодження.
Після повернення
Берці розшнуруйте, вийміть устілки й сушіть окремо від взуття, подалі від відкритого вогню та сильного жару: висока температура пересушує шкіру, руйнує клей і може пошкодити мембрану. Пришвидшити сушіння допоможе зім’ятий папір усередині, який варто міняти, щойно він намокне. Шкарпетки виперіть і висушіть за рекомендаціями виробника, а стопи вимийте та ретельно просушіть між пальцями. Перед наступним виходом перевірте взуття зсередини долонею, особливо в носковій частині: там волога тримається найдовше, а через ледь вогку устілку ноги почнуть мерзнути вже в перші години на морозі.
